Харцизи цьоро разу дарують вам щось особливе – нову пісню “Погонич”. Текст написаний самим магістром слова, Анатолієм Секретарьовим (30.01.1947 – 24.04.2023), чия спадщина продовжує вражати і надихати. Пісня вийшла в підтримку волонтерської діяльності його доньки, Олександри Гулли.
Більше подробиць за посланням
Підтримати Олександру у її надважливій місії :
“Погонич” – це не просто пісня, це симфонія буття та надії. Вірш Секретарьова, написаний ще у 1998 році, звучить актуально як ніколи.
В степу хурделя розцвіла.
Воли несуть свої тіла,
а заразом і віз обридлий
крізь ніч. Чи є душа у бидла?
Якщо й нема - колись була.
Та стерлася - під батогами,
під тягарем чужих доріг.
Вінчає зірка кожен ріг.
Погонич ворушить ногами,
немов намацує поріг,
що так кортить переступити.
Малює хрест скажений сніг
і вчить, як треба було жити -
не тут, а там, де сивиною
взялися гони в давнині.
Погонич відчува спиною,
що крил немає на спині,
і знятись в темряву несила -
остання думка підступа.
А у волів зростають крила,
все ближче зоряна крупа.
І вже вони пливуть високо,
і Віз покинутий закляк
у небі, де червоним оком
Погонич дивиться на шлях.
1998р.
Анатолій Секретарьов
Текст – Анатолій Секретарьов
Скрипка: Дмитро Дзюба
гітара, бас: Влад Бутенко
Перкусія, кларнет, бек-вокали: Сергій Тягнирядно
гітара, спів: Євген Заблоцький
Запис та зведення: студія звукозапису “Crystal Sound” – Сергій Тягнирядно та Влад Бутенко
Мастеринг: Олексій Казанцев
з 4 липня пісня доступна для прослуховування на усіх популярних платформах. Приєднуйтеся до нас – https://youtube.com/@hartsyzy